Виховна система школи

«Шість криниць для спраглих» - крок до життєвої компетентності

«Найдорожчий скарб укожного наро­ду — його діти, його молодь. І що свідоміше суспільство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення їм най­кращих умовжиття», — зазначила видатний український педагог Софія Русова. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і почи­нають вирішувати інші, більш загальні і важливі, як здається, проблеми, ці кращі часи не настають ніколи. Виховання — це саме життя, а життя «на потім» відкласти не можна. Виховання — це процес соціальний у найширшому розумінні. З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у нескінченне число відносин між людьми, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, усклад­нюється моральним і фізичним зростанням самої дитини.

 

     Наша школа працює над проблемою «Створення психолого-педагогічних умов для саморозвитку та самонавчання учнів, осмислення і визначення ними своїх можливостей і життєвих цілей». Методичне об’єднання класних керівників зосереджує зусилля на вирішенням« Діяльності класного керівника щодо спрямування зусиль школи, сім’ї та громадськості на формування активного громадянина сучасного суспільства»

   У пошуках інноваційного шляху вирішення цієї проблеми розбудована виховна система школи «Шість криниць для спраглих», де значна увага приділяється ство­ренню умов для особистісного зростання вихо­ванців, формуванню їхньої життєвої і соціальної компетентностей. Чому криниць? Тому то криниця — джерело, ключ, живець. Це символ достатку, невичерпної людської доброти, щирості, привітності. «Шість криниць» - це шість основних напрямів ціннісного ставлення до себе та навколишнього світу.

     В основі системи — загальнолюдські цінності: добро, радість, пам'ять, повага до батьків, любов до природи, мудрість, праця, здоров'я.

   Актуальність нашої роботи вбачаємо у тому, щоб виховати високоморальну, творчу, здо­рову, працьовиту, соціально активну, успішну особистість. Вважаємо, що моральна культура та соціальна зрілість є важливими складниками життєвої компетентності сучасної молодої лю­дини. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, молода людина, на нашу думку, повинна володіти такими якостями:

  • знати своє життєве кредо, мати мету у житті;
  • орієнтуватись у системі найрізноманітніших цінностей;
    • здійснювати відповідальний життєвий вибір;
    • самостійно і критично мислити;
    • усвідомлювати, де і яким чином здобуті зна­ння можна використати;
      • грамотно працювати з інформацією;
      • бути здатною генерувати нові ідеї, творчо мислити;
      • бути комунікабельною, контактною у різних соціальних групах;
      • вміти самостійно працювати над розвитком духовності та інтелекту;
      • відповідально ставитися до свого здоров'я та вести здоровий спосіб життя;
      • бути конкурентоздатною в суспільстві з рин­ковою економікою;
      • приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію.
      • радості: геть нудьгу, усмішка на обличчях д рослих і дітей;
      • краси: будь красивим сам і бережи красу навколо;
      • поваги: якщо хочеш, аби тебе поважали, — поважай інших;
      • ввічливості: кожен твій учинок відображається на інших людях; не забувай, що поряд з тобою людина;
      • відповідальності: кожен повинен бачити ні слідки своїх учинків і відповідати за них.
      • Виховання особистості, здатної приймати рішення у ситуації морального вибору і нести відповідальність за них перед собою, суспільством, дер­жавою.
      • Створення умов для саморозвитку особистості.
      • Формування розуміння здоров'я як особистої та громадянської цінності, мотивації ведення здорового способу життя.
      • Формування навичок толерантної поведінки, конструктивного розв'язання конфліктних ситуацій.
      • Виховання духовно багатої особистості, патріота і громадянина своєї Батьківщини.
      • Створення умов для співтворчості педагогів, учнів, батьків.
      • Підготовка до суспільно-громадянської та фахової соціалізації учнів.
      • Формування навичок проектування свого життя.
      • Забезпечення науково-методичного супроводу виховної системи.
      • Гармонізація взаємин у системі «школа — родина».
      • Розвиток особистос­ті на підґрунті цінніснозорієнтованого життєсприйняття.
        • Створення сприятливого середовища для особистісного зростання учнів, захисту їх прав.
        • Поєднання всіх видів діяльності учнів і педагогів з метою створення оптимальних умов для співробітництва, співтворчості, співдіяльності.
        • Забезпечення умов життєдіяльності учнів щодо збереження та розвитку їх духовного, фізичного, психічного та соціального здоров'я, формування здоров’язберігаючої компетентності.
        • Створення системи учнівського самоврядування для виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей; громадської діяльності та позиції; реалізації школярами своїх інтересів і здібностей; вміння планувати, обирати головні напрямки в роботі, правильно розподіляти обов’язки; чітко реалізовувати контроль і перевірку виконання обов’язків, організацію координації дій.
        • Функціонування превентивного виховання;
        • Участь учнів у гуртках за інтересами, всеу­країнських та інтелектуальних кон­курсах;
        • Налагодження співпраці з батьками та громадськістю;
        • Здійснення результативності та дієвість виховної системи( моніторинг впровадження виховної системи школи).

Тому наше заповітне кредо: передати учням ту життєву мудрість, яку називають умінням жити. У своїй ми роботі керуємось мудрим висловом    В. Бє­лінського, що «виховання цевелика справа, яка вирішує долю людини».

Виховна система школи забезпечується створен­ням виховного середовища, оптимальної інтеграції зусиль учителів, учнів, батьків та друзів класів, згуртованістю творчих учнів, сприяє цілісному розвитку індивідуальності учня, розвиває життєву і соціальну компетентності вихованців.

За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторно-моделювальним. Класні керівники у своєму досвіді поєдную ідеї таких видатних педагогів: В. Сухомлинського, Я. Коменського, Ш. Амонашвілі, К. Ушинського, педагогів сучасності І. Єрмакова, І. Беха, О. Чешенко; вони спрямовані на гармонійний розвиток і соціалізацію учнів, розвиток духовно-моральної свідомості, життєвої компетентності кожної дитини, розбудову творчого виховного простору життєдіяльності учнівського колективу через розширення взаємозв'язків учнів у школі та соціумі, збереження життя, здоров'я дітей, формування і розвиток у них мотивації до веден­ня здорового способу життя, моральних мотивів поведінки жити за законами духовних ціннос­тей: гармонії, добра, краси, любові, толерант­ності.

Ідеї і принципи технології гуманного колективного виховання полягають у тому, що у вихованні немає головного і друго­рядного — це перш за все людинознавство, це постійне спілкування виховате­лів і учнів, це виховання людини в людині. У нашій роботі спираємося на закони виховання (за В. Сухомлинським):

•доброти: будь чуйним і уважним до людей;

•працьовитості: працюй сам і поважай працю інших людей;

•дружби: хочеш мати друга — будь ним;

                 Визначили мету виховної системи нашої школи:

Створити комфортне виховне середовище, що ґрунтується на демократичних засадах, співтворчості вчителів, учнів, батьків, спрямованої на внесення соціально доцільних змін у напрями індивідуального розвитку особистості, що сприяють її зростанню».

В основі виховної системи школи дотримуємося принципів науковості, національної спрямованості, цілісності, акмеологічності, особистісної орієнтації, технологізації, превентивності.

         Поставили перед собою головні завдання в роботі над даним питанням:

         Визначили пріоритетні напрямки виховної системи:

     Кожна виховна система повинна діяти на результат, тому ви створили модель виховної системи «Шість криниць для спраглих».

   Учитися жити в суспільстві, серед людей — це істина шкільного виховання, з якого починаєть­ся школа життєвої компетентності.